Історичні пісні: Ой на горі вогонь горить
    Ой на горі вогонь горить,
    Під горою козак лежить,

    Порубаний, постріляний,
    Китайкою покриваний;

    Накрив очі осокою,
    А ніженьки китайкою;

    А в головах ворон кряче,
    А в ніженьках коник плаче:

    «Ой коню мій вороненький,
    Товаришу мій вірненький!

    Не плач, коню, надо мною,
    Не бий землі під собою.

    Біжи, коню, дорогою
    Степовою, широкою,

    Щоб татари не впіймали,
    Сіделечка не здіймали,

    Сіделечка золотого
    З тебе, коня вороного.

    Як прибіжиш під ворота,
    Стукни, грюкни коло плота;

    Як прибіжиш ти в батьків двір,
    Заржи, коню, на ввесь подвір!

    Вийде сестра — розгнуздає,
    Вийде мати — розпитає:

    «Ой коню мій вороненький!
    А де ж мій син молоденький?»

    «Не плач, мати, не журися:
    Та вже ж твій син оженився,

    Узяв собі паняночку —
    В чистім полі земляночку».
 
< Попередня   Наступна >

Опитування

Кого Ви б хотіли?

Google

Привіт від ведмедика!

mishka_08.jpg

Хто на сайті?

Зараз на сайті: 1 гість

Ads-реклама