Історичні пісні: Пісня про Байду
    В Цариграді на риночку
    Та п'є Байда мед-горілочку;
    Ой п'є Байда та не день, не два,
    Не одну нічку та й не годиночку;
    Ой п'є Байда та й кивається,
    Та на свого цюру поглядається:
    «Ой, цюро ж мій молодесенький,
    Та чи будеш мені вірнесенький?»
    Цар турецький к ньому присилає,
    Байду к собі підмовляє:
    «Ой ти, Байдо та славнесенький,
    Будь мені лицар та вірнесенький,
    Візьми в мене царівночку,
    Будеш паном на всю Вкраїночку!»
    «Твоя, царю, віра проклятая,
    Твоя царівночка поганая!»
    Ой крикнув цар на свої гайдуки:
    «Візьміть Байду добре в руки,
    Візьміть Байду, ізв'яжіте,
    На гак ребром зачепіте!»
    Ой висить Байда та й не день, не два,
    Не одну нічку та й не годиночку;
    Ой висить Байда та й гадає,
    Та на свого цюру споглядає,
    Та на свого цюру молодого
    І на свого коня вороного:
    «Ой, цюро ж мій молодесенький,
    Подай мені лучок та тугесенький,
    Подай мені тугий лучок
    І стрілочок цілий пучок!
    Ой бачу я три голубочки —
    Хочу я убити для його дочки.
    Де я мірю — там я вцілю,
    Де я важу — там я вражу!»
    Ой як стрілив — царя вцілив,
    А царицю в потилицю,
    Його доньку в головоньку.
    «Отто ж тобі, царю,
    За Байдину кару!
    Було тобі знати,
    Як Байду карати:
    Було Байді голову істяти,
    Його тіло поховати,
    Вороним конем їздити,
    Хлопця собі зголубити».
 
< Попередня   Наступна >

Опитування

Кого Ви б хотіли?

Google

Привіт від ведмедика!

mishka_08.jpg

Хто на сайті?

Ads-реклама