Народні казки: Рукавичка
    Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.
    От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:
    — Тут я буду жити!
    Коли це жабка плигає та й питає:
    — А хто-хто в цій рукавичці?
    — Мишка-шкряботушка. А ти хто?
    — Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
    От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:
    — А хто-хто в цій рукавичці?
    — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
    — А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
    — Іди!
    От уже їх троє.
    Коли це біжить лисичка — та до рукавички:
    — А хто-хто в цій рукавичці живе?
    — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?
    — Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!
    — Та йди!
    Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик — та й собі до рукавички, питається:
    — А хто-хто в цій рукавичці живе?
    — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?
    — Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!
    — Та вже йди!
    Уліз і той. Уже їх п'ятеро.
    Де не взявся — біжить кабан.
    — Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?
    — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
    — Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!
    — Оце лихо! Хто не набреде — та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?
    — Та вже влізу,— пустіть!
    — Та що вже з тобою робити,— йди!
    Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:
    — А хто-хто в цій рукавичці живе?
    — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
    — Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
    — Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
    — Та якось будемо.
    — Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, — семеро стало.
    Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.
    Коли це дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»
    Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом.
    Прийшов дід та й забрав рукавичку.
 
< Попередня   Наступна >

Опитування

Кого Ви б хотіли?

Google

Привіт від ведмедика!

mishka_05.jpg

Хто на сайті?

Зараз на сайті: 3 гостей

Ads-реклама