Народні казки: Їжак та заєць
    Був собi їжак.
    Якось вийшов вiн раненько з своєї домiвки подивитися на бiлий свiт. Вийшов та й каже сам до себе:
    - А пiду лишень у поле - подивлюся, як там моя морква та буряки. Та й пiшов.
    Iде собi та пiсеньку мугикає.
    Коли виходить iз-за куща заєць. Тодi саме вiн у полi оглядав свою капусту, чи велика виросла.
    - О, - каже їжак, - хто прудкий, то вже й на нивi!
    - А ти, - заєць йому, - все кривуляєш, криволапку! I батько твiй криволапко, i дiд криволапко був. Такий увесь твiй рiд, i ти такий!
    Їжак дивом здивувався, що на своє добре слово дiстав таку нечемну одмову, що й батька його, й дiда лихим словом пом'янули.
    От вiн i каже:
    - Ти, - каже, мене береш на смiх?
    А хочеш зi мною наввипередки? Побачимо, хто кого прежине!
    Заєць як зарегоче:
    - Ти? Наввипередки? Зi мною?
    А їжак спокiйно:
    - А так, iз тобою.
    - Ну, добре, - засмiявся заєць. - Давай бiгти.
    - Нi, - каже їжак,- ще нi.
    Я пiду додому, скажу жiнцi, нехай знає, куди я пiшов.
    А заєць i тому радий, бо вiн був голодний, то подумав собi : "I це менi добре: попоїм капусти - краще бiгтиму".
    Та й пiшли кожен до своєї хати.
    Приходить їжак додому та каже до жiнки:
    - Знаєш, жiнко, який менi клопiт?
    - Який, чоловiче?
    - Мушу iз зайцем бiгти наввипередки.
    Та й розказує все, як було.
    - То це ти берешся перегнати зайця? - аж зойкнула їжачиха.
    - Мовчи, жiнко, - каже їжак, - якось буде.
    Збирайся лиш ходи зi мною.
    Iдуть вони, а їжак i вчить жiнку:
    - Як прийдемо на ниву, то ти станеш з цього краю в борознi та стiй собi.
    Як добiжить заєць до тебе, то ти скажеш "Я вже тут!"
    А прибiжить вiн на той край до мене, то там я йому гукну:
    "А я вже тут!"
    - Добре! - каже їжачиха.
    Приходить їжак до зайця на той кiнець ниви та й каже до нього:
    - Ну, я вже готовий!
    - То бiжiмо!
    От став заєць в одну борозну, їжак у другу:
    - Раз, два, три!
    Побiгли.
    Заєць помчав на той кiнець ниви, а їжак пробiг два кроки та й спинився.
    Прибiгає заєць в кiнець ниви, а там їжачиха:
    - Я вже тут!
    - Ей, - каже заєць, - а то що таке? Ану бiжiмо ще раз!
    Побiг заєць. Прибiгає в кiнець ниви, а їжак пiдвiвся на двох лапках та й гукає:
    - Ого-го! А я вже давно тут чекаю!
    - Ти дивися! Ану бiжiм ще раз!
    Прибiгає на другий край, а їжак знову вже там (а то ж була, ви знаєте, їжачиха!). Побiг ще раз - а там їжак:
    - А я вже тут!
    Знов кинувся заєць бiгти.
    Так бiгав вiн дев'яносто дев'ять разiв, а за сотим разом упав посеред ниви - пiдвестись не може, так набiгався-натомився, сердешний.
    - Нiколи не треба смiятися з слабшого, - сказав їжак та й пiшов iз їжачихою додому.
 
< Попередня   Наступна >

Опитування

Кого Ви б хотіли?

Google

Привіт від ведмедика!

mishka_05.jpg

Хто на сайті?

Ads-реклама