Народні казки: Лисичка та журавель
    Були собi лисичка та журавель.Ото й зустрiлися якось у лiсi.
    Та такi стали приятелi! Кличе лисичка журавля до себе в гостi:
    - Приходь, - каже, - журавчику,приходь, лебедику! Я для тебе - як для себе.
    От приходить журавель на ласкавi запросини. А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарiлцi та й припрошує:
    - Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!
    Журавель до кашки. Стукав, стукав дзьобом по тарiлцi - нiчого не виходить.
    А лисичка як узялася до страви - лизь та лизь гарненько якиком, поки сама всю кашу вилизькала. Вилизькала та до журавля:
    - Вибачай, журавлику, - що мала, тим тебе й пригощала, а бiльше немає нiчого.
    - То спасибi ж, - мовить журавель. - Приходь же, лисичко тепер до мене в гостi.
    - А прийду, журавлику, прийду, лебедику!
    На тому й розiйшлися.
    От уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв i м'яса й картопельки, й бурячкiв - усього-усього, покришив дрiбненько, склав у глечик з вузькою шийкою та й каже:
    - Призволяйся, люба приятелько, не соромся!
    От лисичка до глечика - голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона боком, i лапкою, i навстоячки, i зазирати, й нюшити...
    А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик.
    Помаленьку-помаленьку - та й поїв, що наварив. А тодi й каже:
    - Оце ж, вибачай, лисуню, що мав, то тим i пригощав.Та вже бiльше нiчого не маю на гостину.
    Ох i розгнiвалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувати забула, як годиться, чемним бувши.
    Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!
    Та вiд того часу й не приятелює з журавлями.
 
< Попередня   Наступна >

Опитування

Кого Ви б хотіли?

Google

Привіт від ведмедика!

mishka_04.jpg

Хто на сайті?

Зараз на сайті: 3 гостей

Ads-реклама