Казка Івана Франка: Лисичка і журавель
    Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості:
    — Приходь, Журавлику! Приходь, любчику! Чим хата багата, тим і вгощу.
    Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тоненько по тарілці та й поставила перед Журавлем.
    — Призволяйся, не погордуй. Сама варила.
    Журавель стук, стук дзьобом — нічого не спіймав. А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всієї не з'їла. А коли кашки не стало, вона й мовить:
    — Вибачай, кумочку, більше не маю чим угощати.
    — Спасибі й за те,— пісним голосом промовив Журавель.— А ти б, Лисичко, до мене завтра в гості прийшла.
    — Добре, Журавлику, прийду, чому не прийти,— каже Лисичка.
    Другого дня приходить Лисичка, а Журавель наварив м'яса, буряків, квасольки, картопельки. Покришив дрібненько, склав у високий глечик з вузькою шийкою та й поставив на столі перед Лисичкою.
    — Їж, кумонько. Не погордуй, люба моя,— припрошує Журавель.
    Нюхає Лисичка — смачно пахне. Встромляє голову в глечик — не йде голова. Пробує лапкою — не витягне. Крутиться Лисичка, скаче навколо глечика, а Журавель їсть собі шматочок за шматочком, поки всього не виїв.
    — Вибач, любонько,— каже, випорожнивши глечика,— чим хата багата, тим і рада, а більше на цей раз нічого немає.
    Розсердилася Лисичка, навіть не подякувала за гостинність. Вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться, а тут прийшлося додому йти, облизня спіймавши. Відтоді й зареклася Лисичка з Журавлями приятелювати.
 
< Попередня   Наступна >

Опитування

Кого Ви б хотіли?

Google

Привіт від ведмедика!

mishka_08.jpg

Хто на сайті?

Зараз на сайті: 3 гостей

Ads-реклама