Легенди та перекази: Тернопіль
    На середній течії тихоплинної річки Серет із сивої давнини проживали люди. Приманювала їх сюди риба, водяна птиця, всяка звірина навколишніх лісів. А ще звало до себе родюче подільське поле. Великі розливи Серету з непрохідними болотами охороняли першу оселю на лівому березі річки від злих нападників.
    Мешканці кількох халупок з правого берега Серету говорили:
    — То з піль люди, то — пільці...
    Так від тих слів і пішла перша назва оселі — Топільче.
    У давні часи забігали сюди татари, шаблею і вогнем знищили дощенту Топільче. Довго тут ніхто не поселявся, а родючі нивки заросли терном. І стали називати ту місцевість обезлюднену Тернове поле.
    Коли ж знову прийшли сюди люди і розбудували нову оселю на Терновому полі.
    — А звідки ви будете, дядьку? — запитували у сусідніх селах.
    — Ми — з Тернового поля.
    — Звідки, звідки? — допитувались.
    — Та з Тернополя.
    Так і пішла назва Тернопіль.
 
< Попередня   Наступна >

Опитування

Кого Ви б хотіли?

Google

Привіт від ведмедика!

mishka_04.jpg

Хто на сайті?

Зараз на сайті: 8 гостей

Ads-реклама