Легенди та перекази: Дніпропетровськ
    Від давніх часів козаччини Дніпропетровськ має вже п'яте назвисько. Перше було Половиця, друге — Катеринослав, третє — Новоросійськ, четверте — знов Катеринослав, а п'яте — Дніпропетровськ.
    Ще за часів Запорозької Січі на цьому місці були зимівники, де зимували козаки, вертаючись з походів на татар. Згодом там постала слобода з шістьма хатами. Жили там козаки Крошка, Антін Токар, Лазар Глоба і ще шість козаків. Глобина хата стояла внизу, над Дніпром, під скелею, неподалік від того місця, де тепер руїни палацу князя Потьомкіна і парк.
    Глоба був з них найбагатший, мав аж два млини. Він виселився сюди з Нових Кодаків з п'ятнадцятьма душами кравців, бо промишляв ще й кравецтвом. Любив він і садки розводити: ту гору, де тепер парк, позасаджував деревами. Опріч цього місця, Глоба одмежував собі ще чимало землі біля озера і розвів дивовижний сад. Там його, як умер, і поховали, а жив він понад сто літ. І досі в тім саду, де тепер парк, стоїть кам'яний стовп на могилці небіжчика.
    У ті часи від Нових Кодаків до Старих уся гора понад Дніпром була вкрита високим лісом і густими чагарниками, а поміж ті зарості на галявинах росла висока трава і ніколи не косилась, бо людей тоді у сло-боді було мало, та й зими стояли теплі та короткі: за всю зиму заледве місяць годували худобу сіном. На тих галявах росло дуже багато полуниць. Коли вони достигали, то здавалося, що трава була густо скроплена кров'ю. Коли люди їхали возом через ті галяви, то обіддя на колесах робилися мокрі і такі червоні, неначе обшиті червоним сап'яном. Од цих-то полуниць за давніх ще часів у Січі слободу прозвали Половицею.
    Так вона звалася й після того, як Катерина зруйнувала Січ. А після того князь Потьомкін почав розбудовувати Половицю і заснував місто. Нове місто звалося Половицею аж до самого приїзду цариці в Україну, коли його перейменували на Катеринослав.
    Одного року вода навесні піднялась на Дніпрі так високо, що залило й затопило усе місто. Тож його перенесли на другий бік Дніпра, при гирлі річки Самари, і перейменували на Новоросійськ.
    А вже коли з Кременчука губернська влада переїхала до Новоросійська, то місто знову було названо Катеринославом. Так воно й звалося майже 120 років, аж поки у радянські часи його не перейменували на честь радянського діяча Г. Пет-ровського — на Дніпропетровськ. Та так і донині поки що зветься, а чи перейменують ушосте — хтозна...
 
< Попередня   Наступна >

Опитування

Кого Ви б хотіли?

Google

Привіт від ведмедика!

mishka_04.jpg

Хто на сайті?

Зараз на сайті: 8 гостей

Ads-реклама