Приказки: Проти пороків і вад людини
#101: Ніхто не знає: тільки баба та вся громада, тільки сич, та сова, та людей півсела!
 
#102: Чув дзвін, та не знає, звідки він!
 
#103: Язиком вихати – не ціпом махати.
 
#104: Треба знати, де що сказати.
 
#105: Менше говори – більше вчуєш.
 
#106: Порожня бочка гучить, а повна мовчить.
 
#107: Держи язик за зубами.
 
#108: Слово не горобець: випустиш – не піймаєш.
 
#109: Чужий рот не хлів: не зачиниш, як розчиниться.
 
#110: Не міряй всіх на свій аршин.
 
#111: Хіба помилиться та правду скаже.
 
#112: Що ступить, то й збреше.
 
#113: Бреше і оком не моргне.
 
#114: Чисто бреше, що віяти не треба.
 
#115: Брехали твого батька сини та й ти з ними!
 
#116: Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.
 
#117: В роботі «ох», а їсть за трьох.
 
#118: Білі руки роботи бояться.
 
#119: Люди – жать, а ми – на межі лежать.
 
#120: Хто діло робить, а хто гави ловить.
 
#121: Лінивому все ніколи.
 
#122: Сиди, Векло, ще не смеркло!
 
#123: І туди гаряче, і сюди боляче.
 
#124: «Нехай» - поганий чоловік.
 
#125: Не тепер, то в четвер.
 
#126: Це йому й за вухом не свербить.
 
#127: Робить, як мокре горить.
 
#128: Ото-то горе, що риба в морі!
 
#129: Ласа кішка до риби, та в воду лізти не хоче.
 
#130: І за холодну воду не візьметься.
 
#131: Аби день до вечора.
 
#132: Не так лінь, як не хочеться.
 
#133: Ні грач, ні помагач.
 
#134: Ївши гріється, а робивши, мерзне.
 
#135: Ні сіло ні впало – дай, мамо, сала!
 
#136: Де кисіль – там я й сів, де пиріг – там я й ліг!
 
#137: То снідаю, то обідаю – і погуляти ніколи!
 
#138: Пішла по масло – та й в печі погасло.
 
#139: Його по смерть добре посилати.
 
#140: Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
 
#141: Ех, якби піч на коні, а я на ній – добрий козак був би!
 
#142: У ледачого хазяїна і чоботи з ніг вкрадуть.
 
#143: В гарячці лежить, а без пам’яті хліб їсть.
 
#144: Два недужих сіли та й хліб з’їли.
 
#145: «Синашу, піди стовчи пшона на кашу».- «Ох, мамо, спина заболіла».- «Синашу, іди їсти кашу».- «Мамо, а де моя велика ложка?»
 
#146: Болить бік дев’ятий рік, та не знаю, в якім саме місці.
 
#147: Як без діла сидіти, то можна й одубіти.
 
#148: Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.
 
#149: З лежні не буде одежі, а з спання – коня.
 
#150: Не тоді хортів годують, як на влови йдуть.
 
< Попередня   Наступна >

Опитування

Кого Ви б хотіли?

Google

Привіт від ведмедика!

mishka_06.jpg

Хто на сайті?

Ads-реклама