Байки Леоніда Івановича Глібова: Пісня
    Скажіть мені, добрі люди,
    В кого я вдалася,—
    Ще на світі не нажилась,
    А в журбу здалася?
    Чи вийду я у садочок —
    Важенько вздихаю...
    Чи співала б, чи летіла б —
    І сама не знаю.
    Чи вийду я до річеньки —
    Огґять зажурюся...
    Все дивлюся в степ широкий
    Та й не надивлюся.
    За хвилею хвиля друга
    Шумить і женеться,
    А у мене душа тужить
    І серденько б'ється.
    А як зійде місяць ясний
    Гулять з зіроньками, —
    Все плачу я, сердешная,
    Дрібними сльозами.
    Ясний місяць з зіроньками
    Тихо розмовляє,
    А у мене, молодої,
    Розмови немає...
    Скажіть мені, добрі люди,
    Що мені робити?
    Ой як мені на сім світі
    Без кохання жити?
    Чого б, бачся, журитися —
    Життя золотеє:
    І батько е, і матінка,
    А все щось не теє...
    Коли б мені дали крила.
    То я б полетіла,
    Голубкою на рученьки
    Миленькому б сіла.
    Сказала б я: кохаймося,
    Мій милий козаче,
    Милуймося, цілуймося, —
    Бач, дівчина плаче!
    Скажіть мені, добрі люди,
    В кого я вдалася?
    Ще на світі не нажилась,
    А в журбу здалася.
    Тоді б же я, добрі люди,
    Вас би не питала:
    Жила б собі співаючи
    Та й горя б не знала!
 
< Попередня   Наступна >

Опитування

Кого Ви б хотіли?

Google

Привіт від ведмедика!

mishka_02.jpg

Хто на сайті?

Ads-реклама